Історія села

 

село Демки

Перші згадки про Демки з’являються в середині ХVII століття, зокрема село позначене на карті француза Боплана. За переказами, назва села походить від першого поселенця на прізвище Демко. Найбільшими землевласниками у ХІХ на початку ХХ століття були російські князі Голіцини та поміщик Шубукін.

У середині ХІХ століття в Демках налічувалося 237 дворів, у яких проживало 1130 осіб. У селі був паровий млин, олійниця, кузня.

1904 року тут перебував український письменник В. Г. Короленко.

До Жовтневого перевороту функціонувала церковноприходська школа, в якій протягом 1904—1905 років вчителювала дочка Володимира Короленка — Софія Володимирівна.

Після приходу до влади більшовиків почалася насильницька колективізація. Така політика викликала масовий селянський спротив.        За роки Голодомору 1932-1933 рр. у Демках і Новомиколаївці загинуло багато селян, серед яких вдалось встановити імена 161-ї особи.

21 вересня 1941 року село окуповане військами Вермахту, а 21 вересня 1943 року повернулася Червона Армія. На фронтах Другої Світової війни воювало більше трьохсот односельчан, більшість із яких не повернулися в рідні домівки.

На даний час територія Демківської сільської ради становить 5061 га, до складу входять два населені пункти – Демки  ( 851 особа) і Новомиколаївка ( 226 осіб).

На території сільської ради функціонують дошкільний навчальний заклад «Оксанка»  (33  дітей),   Демківська ЗОШ І-ІІІ ступенів  (122 дітей), лікарська амбулаторія, ФАП, Будинок культури, сільський клуб, дві бібліотеки, відділення Ощадного банку, відділення зв'язку, аптека.

Орендарі - ТОВ «АтлантикФармз- ІІ», ПСП «Опал», ФГ «Нива», ФГ «Урожай», ФГ «Добробут».

Протягом 2005—2006 років села повністю газифіковані, в 2007 році на газове опалення переведено школу.